Стакан желтого лущеного гороха замачивается на 5-6 часов. Затем разваривается на медленном огне до однородной кашицы в которую постепенно всыпают около пол-стакана манной крупы хорошо перемешивая.
Чтобы горох быстрее разварился можно добавлять пол чайной ложки пищевой соды либо варить его 20 минут в "скороварке".
Дополнительно в мастырку добавляют желток куриного яйца (можно белок), несколько капель подсолнечного масла и половину чайной ложки меда. Для сазана, персонально, несколько капель анисового масла.
Затем гарячую мастырку заворачивают в чистую тряпочную салфетку и хорошо уминают руками.
Основное требование - мастырка должна быть максимально мягкой и в тоже время не смываться с крючка в течение 15-25 минут (в зависимости от течения).
На мастырку ловятся все карповые рыбы. Ловят как на донку так и поплавчаной удочкой на любом течении. Язь больше любит когда мастырка наживляется на крючок шариками величиной с горошину, лещ - когда крючек замурован в грушеобразном комке.
| Мастирка C. Ivanoff |
Винайдена рокiв з 35 тому київськими рибалками мастирка й досi залишається най-унiверсальнiшою наживкою для коропових риб Перший любитель покуштувати цю страву - це безперечно, лящ, хоча й вся iнша без винятку бiла риба з повагою ставиться до неї.
Коли заходиш на нашу київську <Бухару> i потрапляєш у <принаднi> ряди, вiдразу впадає у вiчi рiзнобарв'я мастирок яскраво оранжевi, червонi, навiть кольору електрик. За своєю консистенцiєю вони скорiш нагадують замазку для вiкон, анiж принаду для риби. А до деяких майстрiв так навiть вишикуються черги мовляв у нього найкраща мастирка! Так, найкраща, але не мастирка, а замазка.
Друзi-рибалки! Риба, як людина, любить якiсний продукт, а якiснiшого нiж зроблене власноруч, не iснує!
Перш нiж розповiсти вам рецепт (для тих, хто його не знає) приготування мастирки, я просив би вас запам'ятати двi речi. Мастирка- це горох i манка. Бiльше нiчого, тiльки цi два компоненти. i друге. Мастирка повинна бути такою, щоб її не збивала течiя, i при першiй спробi рибини покуштувати, кулька легко б вiддiлялась вiд гачка, а сам гачок увiп'явся б у риб'ячу губу.
Отже рецепт Вiзмiть емальовану каструльку, десь на пiвтора лiтра, вiдмiряйте пiвсклянки жовтого (!) гороху, засипте його туди, залийте водою приблизно на чотири- п'ять пальцiв. Якщо є час - нехай горох замочиться 6-8 годин, якщо немає - не страшно, запалюйте конфорку - хай так вариться. Коли вiн почне закипати, знiмiть пiну, що утворилася на поверхнi, бо збiжить i погасiть вогонь. Закипить - зробiть меншим вогонь дайте гороховi спокiй.
За годину перевiрте, як там самопочуття вашого клiєнта вже не лишайте його надовго самого помiшуйте та розчавлюйте ложкою цiлi горошини.
Десь через 15-20 хв повинна утворитися суцiльна маса, з якої будуть вилiтати бризки невипареної води разом з шматочками горохової кашi. Настає дуже важлива мить. Слiд не проiавити момент, коли випариться вода. Це не важко визначити за невеличкими гейзерами, з яких замiсть крапель води, буде виходити пар, а сама маса буде неначе дихати навiть видавати звуки, подiбнi до "пуфффф".
Настає черга засипати манку. До склянки, у якiй був горох, всипаємо на два пальцi манки Поступово пiдсипаючи до гороху, ретельно вимiшуємо, не знiмаючи каструльку з вогню, перегортаючи корж з боку на бiк. Перегорнувши 4- 5 разiв, треба вiдщипнути маленький шматочок спробувати розкатати його пальцями. Якщо вiн добре розкачується, не береться до рук не кришиться - страва готова, вимикайте газ та виймайте мастирку з каструльки.
Якщо робити до кiнця за правилами, то вимiшувати мастирку слiд, не торкаючись до неї руками, бажано дерев'яною ложкою, щоб вона якнайдовше не скисала. Але я нiколи не дотримуюсь цього правила, бо якщо навiть вона пропаде, то не ранiше нiж через двi доби. i навiть, якщо ви iдете у вiдпустку, мастирку можно з тим же успiхом зварити на вогнищi.
